Як розробити сюжет для роману

У цій статті розповім про те, як розробити сюжет свого роману, починаючи з перших ідей і закінчуючи готовим планом.

Розробка сюжету — це процес описання свого роману в стислому вигляді, що зазвичай передує власне роботі над його текстом. По-перше, він може стати вам у великій пригоді при написанні роману, а надто тоді, коли ви починаєте десь збиватися на манівці. По-друге, набагато легше перечитати, відредагувати та переписати лише дві сторінки зрезюмованного сюжету, ніж усі 400 сторінок готового роману. Із сюжетним планом легше виявити помилки і легше оглянути книгу в цілому.

То ж чому не всі автори виписують сюжетний план?

Не знаю, як інші автори, а я ніколи не любив розробляти сюжет, і писати за детальним планом мені теж ніколи не подобалося. Коли витратиш дні або й тижні на розробку сюжету, саме написання книги буває схоже на похід у кіно задля перегляду фільму, що його вже бачив разів із десять чи дванадцять. Ніби вже наперед знаєш, що буде, а, на мене, це доволі нудно.

І зазвичай я планував наперед лише кілька майбутніх епізодів, й отак, «наскоком», добирався самого фіналу. Усе ніби було гаразд, от тільки я ніколи не знав, скільки часу роман писатиму, і під кінець на мене чекала купа обірваних сюжетних ліній та сцен не на своєму місці. Авжеж, усе було творчо й невимушено, та разом з тим неефективно і дуже повільно.

Коли видавництво вирішило взяти мій перший роман, мені довелося правити й удосконалювати його текст, працюючи з їхньою редакторкою. Вона мою книгу прочитала, як усякий добрий редактор, вказала на огріхи, та не забула й про вдалі моменти. Мені ж ті огріхи треба було виправити, виписати їх так, як ті вдаліші.

Я вже було думав сісти й переписати геть усю книгу, але зараз схаменувся: це ж редакторка, змушена перечитувати її наново, безсумнівно, запропонує нову добірку рекомендацій (ба навіть скаже, що перша версія була кращою!)

Тож, замість переписувати книгу, я склав детальний план. Вийшов він урешті дуже докладним — аж 14 сторінок, а все ж досить коротким на те, щоб його здолати за один присід.
Моя редакторка висловила щодо плану свої зауваження, я підправив, й насамкінець у нас на руках був документ, що, як на обох нас, міг би стати гарним романом.

Ну то як цей план записувати? Головне, як створювати сюжет?

Я вам не скажу, як придумувати ідеї та персонажі для розповіді, хоча в моїй статті про написання роману можна знайти декілька вказівок. Можу сказати одне — коли у вас є основна ідея, то питання зводиться до того, щоб освіжати її щораз новими деталями, допоки не з’явиться сюжет.

Вдамось до дуже простого прикладу: жінка приходить з роботи, і розуміє, що її чоловіка викрадено. Не маючи змоги подзвонити в поліцію, вона бере на себе ініціативу розслідування його нещодавніх пересувань і знаходить, хто міг його викрасти — і навіщо. Вона рятує його, а далі вони жили-поживали, добра наживали.

Freemind працює під Windows, Mac і Linux, і ця програма є вільною (себто і безкоштовною також).

Я б записав ці три речення, назвавши їх «початок», «середина» і «кінець». Можна записати на папері, можна в текстовому редакторі, але я особисто віддаю перевагу Freemind’у. Створіть новий аркуш, перейменуйте центральний заголовок назвою своєї книги, натисніть Ins та додайте справа поля «Головні персонажі», «Другорядні персонажі» та «Місця», зліва — «початок», «середина» і «кінець». Тепер можна додавати вкладені поля для персонажів, і під кожним з них — вкладені поля з коментарями. В результаті вийде щось точно таке:

Тепер заповніть пункти сюжету для початку, середини і кінця. Всі вузли можна розгорнути, тому, коли діло дійде до друку, все буде вкрай легко.

Річ у тім, що первинний ваш початок (жінка приходить з роботи, і розуміє, що її чоловіка викрадено) можна розширити, включивши дані про те, хто вона така, звідки, яка саме була в них ситуація (можливо, річниця шлюбу, чи романтична вечеря), що вона знаходить, прийшовши додому, — будь-що.

По ходу нашарування додаткової інформації у вас будуть з’являтися ідеї. Але в результаті у вас буде більш детальний план для роботи. Тут зображено сюжетний план у ранній стадії до мого четвертого роману:

ОНОВЛЕННЯ! Відтоді, як я виклав цю статтю в інтернеті, багато хто питав мене, чи можна звантажити для особистого вивчення той файл FreeMind, що я використовував для поданого вище зображення. Звантажте собі цей файл, розпакуйте звідти файл з розширенням *.mm і відкрийте його у FreeMind. Якщо ви маєте бажання порівняти готовий роман з представленим планом, перейдіть на сторінку з Hal Spacejock No Free Lunch, де можна буде знайти посилання на електронну і паперову версії книги.

Проте це ще жодним чином не кінець. Багато письменників обдумують твір, над яким працюють, кожнісінький день (і ніч!), записуючи нотатки на шматочках паперу, робочих документах, на зворотах конвертів тощо. І хоч не кожна ідея знайде собі місце у сценарії, всі вони є цінні. Іноді одна куценька ідея може підштовхнути до двох дуже гарних.

Ось файл Freemind, що я приготував раніше. Це простий базовий план, який ви можете собі звантажити і розширювати.

Важливо роздрукувати собі сценарій і записувати усі нові ідеї поряд з тими пунктами, що вже в ньому є, і таким чином розширювати їх і заповнювати прогалини. (Також вкрай важливо переносити ці ідеї з папірців у сценарій від руки, а не записувати їх одразу на комп’ютері, бо так є час кожну з них обдумати в достатній мірі).

Коли в вашій роздруківці вже будуть усі рукописні нотатки, тоді можна сідати за комп’ютер і внести їх у сценарій. У вас будуть збиратись усе нові ідеї і нотатки, і їх можна буде вносити до цієї робочої роздруківки, а згодом і в комп’ютер. З часом ваш сценарій розростеться до складного і детального документа, з якого ви знатимете, що саме відбувається в романі, коли воно відбувається і з ким. От тепер ви готові писати книгу.

Пам’ятайте, що маючи план, вам не обов’язково його в усьому дотримуватись! Це просто дороговказ, і якщо раптом з’являється неочікувана думка в момент написання якоїсь сцени, ви можете запросто перечитати решту плану, аби побачити, як нова думка і пов’язані з нею зміни вплинуть на подальші події. Кожна незапланована зміна «збурює воду», і іноді хвилі від того збурення зачіпають лиш одну сцену чи одну главу, а іноді мають великий вплив на усе, що йде далі — а також на дещо з того, що йому передувало. Вам вирішувати, що краще, — не сходити з наміченого шляху, чи ступити на цю нову і цікаву стежку. Тут має справу ще й ваша спонтанність.

Як усе зроблено, прочитайте мою статтю про те, як писати роман.